Будівля Арчибальда колись була однією з найкрасивіших у Стратконі. У ній орендували приміщення аптекарі, кравці, ювеліри. У незмінному вигляді вона збереглася до наших днів. Детальніше про її історію та архітектуру поговоримо на edmonton-future.
Хто такий Сеймур Арчибальд?
У 1898 році уродженець Нової Шотландії Сеймур Арчибальд прибув на Північно-Західні території. Раніше він здобув освіту в Академії Галіфакса, Університеті Далгаузі та Нью-Йоркському медичному коледжі Bellevue. У 23-річному віці він закінчив навчання, і вирішив у пошуках кращого життя переїхати в Страткону. На той час у цьому районі було всього 9 лікарів.
В Едмонтоні, займаючись лікарською практикою, Арчибальд паралельно вивчав питання безпеки на залізниці, можливо, все це через інцидент, який трапився після його переїзду. Річ у тім, що юнак став свідком того, як працівникові локомотива відірвало ногу. Якою б не була причина, але він усе своє життя присвятив цій галузі. У 1899 році чоловік влаштувався працювати окружним лікарем у залізничну компанію Canadian Pacific.
Магнат нерухомості, зведення будівлі
Незабаром Арчибальд став справжнім магнатом нерухомості, оскільки почав скуповувати ділянки в різних районах Едмонтона. До 1909 року він придбав територію, що примикає до кутів вулиць First Street West і Whyte Avenue West, за квартал від Страткони, де була родюча земля.
Якось одне з володінь Сеймура привернуло увагу уряду Домініону, і він запропонував чоловікові пристойну суму, той погодився. Після цього уклали угоду, а вже навесні в 1909 році чиновники повідомили людям, що на цій ділянці розташовуватиметься поштове відділення Саутсайда. Майже з чвертю мільйона доларів Арчибальд вирішив, що йому час розпочинати зведення власної будівлі. Отож будівництво почалося влітку того ж року.
На початку XX століття пожежі були проблемою кожного маленького містечка, адже більшість будинків зводилися з деревини. Люди постійно жили в страху, адже будь-якої миті їхнє житло, та й цілі міські квартали могли згоріти. У зв’язку з цим у 1907 році міська рада Страткони внесла поправку до спеціального будівельного кодексу, встановленого в 1902 році для будівель ділової частини міста. Таким чином, нові споруди на Whyte Avenue повинні були мати цільну цегляну конструкцію.
Будівля Арчибальда стала практичним прикладом використання підзаконного акта, і будь-які її видимі недоліки піддавалися ретельному вивченню. Видання «Edmonton Journal» писало, що Олдермен Доннан вів дискусію з приводу цегляних карнизів у новому блоці Арчибальда, які, на його думку, абсолютно не відповідали протипожежному закону. Міський інженер повідомив, що не бачить жодної проблеми, оскільки карнизи не стіни. На цьому це питання закрили.
В архітектурному плані блок Арчибальда уособлює старовинний початковий етап історії Страткони. Його вернакуляр чітко відображає рідкісний приклад перехідного архітектурного стилю, де масштаб нагадує ранню архітектуру “Boomtown” Страткони (один поверх), але метод кладки був попередником багатоповерхової, цегляної, авангардної та комерційної архітектури передвоєнного буму.
Постояльці будівлі брати Ассад-Морі
Уже у вересні роботи було завершено. Загалом будівництво обійшлося власникові в 13 000 доларів. На думку місцевих журналів, будівля вийшла гарною. У перші роки її основними орендарями були фармацевти, торговці тканинами, ювеліри. У 1912 році блок Арчибальда набув популярності, адже саме тоді в нього в’їхала компанія Morie & Company, яка займалася гуртовою торгівлею кондитерськими виробами та свіжими фруктами. Її засновниками були брати іммігранти Джонс і Фред Ассад-Морі, яких невдовзі прозвали «фруктовими королями». Їхній магазин пропонував покупцям широкий вибір товару. За їхнього сприяння щоліта в різних районах Едмонтона проводили вуличні виставки.
Компанія Ассад-Морі працювала в будівлі Арчибальда понад 8 років. Під час Першої світової війни Фред служив за кордоном, а Джон керував магазином. У 1922 році вони продали свій бізнес і вирушили на північ, де відкрили невеликий торговий пост у Форт-Сміті. Через деякий час брати Ассад-Морі повернулися в Едмонтон. Фред пішов із сімейного бізнесу в 1939 році, а Джон — у 1950 році.
Фред був затятим активістом і захисником інтересів суспільства. Лише завдяки його зусиллям занедбане сміттєзвалище вздовж Саскачеван-драйв перетворилося на мальовничий парк із великою кількістю дерев і зелених насаджень. За його вагомий внесок у розвиток Едмонтона в 1965 році міська влада назвала цю територію на його честь. Варто зазначити, що в одній з офіційних заяв писали, що завдяки блоку Арчибальда у Страткони з’явився міцний зв’язок з арабським діловим товариством Альберти. Досвід Ассад-Морі залишився важливою частиною історії Альберти, а будівля Арчибальда відображає важливий внесок цього іммігрантського торгівельного товариства в розвиток провінції.
Що стосується Сеймура Арчибальда, він прожив менш успішне життя. Більшу його частину він пропрацював на залізницях Північної Альберти як головний лікар. Також був видатним ветераном Першої світової війни та віцепрезидентом Альбертської медичної асоціації. 5 березня 1939 року Сеймур пішов із життя.
Легендарний квартал, ризик зникнення будівлі Арчибальда
У 2020 році минув 81 рік від смерті Арчибальда, і 111 років відтоді, як він побудував свій невеликий квартал. Страткона більше не є самостійним містом, а входить до складу Едмонтона. Найвищі будівлі тут зовсім не церковні шпилі, а готелі та кондомініуми, висота яких становить дюжину поверхів. Вулиця Вайт-авеню більше не головна, а фактично міська торгова смуга. А що стосується будівлі Арчибальда, то вона більше не розташована на західному кінці ділового району Страткона, а в самісінькому його центрі.
Через роки район змінився до невпізнання, і зовсім небезпідставно було висунуто проєкт для історичної будівлі Арчибальда. Компанія Wexford Developments з Калгарі задумала знести стару будову і на її місці звести дев’ятиповерхову багатофункціональну вежу The Baron. Важливо зазначити, що вона мала стати першою будівлею в Альберті, побудованою за принципом масового дерев’яного будівництва, за якого бетон замінюють ламіновані дерев’яні балки й колони. Цей метод будівництва визнано одним із найстійкіших у світі. Компанія зазначила, що за весь термін служби нова будівля дасть такий самий ефект контролю викидів, як якби на рік з доріг прибрали понад два мільйони машин. Таким чином, вона стане курсом сталого розвитку і продемонструє майбутнє будівництва в Канаді.
Здавалося, що все добре і будівництво не за горами, але виникла одна перешкода — блок Арчибальда розташований у центрі провінційної історичної зони, який цінується за те, що дає уявлення про комерційний і соціальний розвиток ранніх спільнот Альберти. Сам квартал Арчибальда також дуже важливий завдяки своєму розташуванню на вулиці Whyte Avenue, яка славиться не тільки своєю історією, а й безліччю різноманітних підприємств. Нині в будівлі Арчибальда розташований сувенірний магазин When Pigs Fly, який має популярність серед містян та туристів.
