Понеділок, 26 Вересня, 2022

Чому тролейбуси перестали курсувати вулицями Едмонтона?

Незважаючи на те, що в Едмонтоні є досить велика кількість транспорту, який перевозить людей в різні райони міста, місцеві мешканці активно користувалися тролейбусом. Цей вид транспорту вважався в місті найпопулярнішим і найдешевшим. Про те, як розвивалася тролейбусна мережа в Едмонтоні читайте далі в статті на edmonton-future.  

Історія виникнення тролейбусів

Рішення про запуск тролейбусного сполучення в місті було прийнято влітку 1938 року. Томас Фар’є, міський комісар Роберт Гібб були до останнього проти відкриття сполучення, бо вважали, що на це піде багато грошей.

На той час Канада тільки виходила з кризи, а в Європі назрівала війна. Незважаючи на це, рішення було прийнято остаточно. Тоді вперше для прокладання сполучення було прокладено лінії постійного струму по 600 вольт на вулиці між Джаспер-Авеню 102 вздовж Джаспер-Авеню 111. Всього на запуск такої системи витратили 250 тисяч доларів.

Розвиток тролейбусних маршрутів

Восени в одного з місцевих заводів було закуплено кілька нових тролейбусів. Саме тоді містяни отримали змогу повноцінно їздити по місту на тролейбусі. За проїзд люди платили 9 центів. Всі позитивно відгукувалися про новий вид транспорту. Яскравим прикладом цього є те, що кожен третій містянин з цікавості добирався на роботу виключно на цим видом транспорту.  

Робітники заводів особливо були задоволені винятковою ефективністю такої системи, їздити було набагато краще, ніж на трамваях. Місцева влада, підраховуючи бюджет, який формувався від податків сплачених за їзду в тролейбусі зробила висновок, що потрібно купляти ще більше транспорту. І вже 1942 липня в місто завезли 5 тролейбусів.

На початку 1946 року в місто прибуло ще 4 тролейбуси, розроблені Бриллом, які на замовлення виготовила компанія American Car and Foundry of Philadelphia. Далі більше – почалося швидке розширення маршрутів по місту.

Спогади місцевого мешканця Білла Вогнера

Таким чином відбулося протягування ліній вздовж різних вулиць міста. У 1995 році в місті курсувало 72 вагони. Місцевий мешканець Білл Вогнер розповідав своїм дітям про те, як він в дитинстві їздив на них. Біллу дуже запам’яталось, як тролейбусні стовпи з’єднували автобуси з проводами за допомогою пружинних мотузок. Час від часу, під час дотику ріжок тролейбусу до дротів, утворювалися сильні іскри .

Чоловік також розповідав, що на поворотах тролейбус хитався зі сторони в сторону, котився й різко зупинявся. Потім водій виходив з задньої частини тролейбуса і поправляв стовпи, автобус продовжував рухатися, і подорож містом продовжувалась.

В кожному тролейбусі був кондуктор, який збирав кошти з пасажирів. В салоні було чисто, кондуктори стежили за порядком. Кожен пасажир мав своє м’яке і комфортне місце. Перед зупинкою кондуктор говорив її назву і ввічливо запрошував людей виходити.

Варто зазначити, що активний розквіт цієї транспортної сфери тривав до 1970 року. На піку розвитку система курсувала активно, тоді всього було 140 тролейбусів із загальною протяжністю маршрутів у 130 кілометрів.

Електричні тролейбуси в місті працювали та процвітали навіть тоді, коли нафтові компанії та великі виробники туристичних автобусів пропонували місту привабливі стимули для переходу на дизельну енергію.

Закінчення тролейбусної епохи

Кінець активної міської тролейбусної мережі настав у 2008 році, коли міські ради проголосували за процес демонтажу мереж, посилаючись на занепокоєння щодо великих витрат. Повністю систему в місті закрили 2009 року. На маршрут по вулицям міста вийшли нові автобуси, які працювали на дизельному паливі.

Latest Posts

.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.