Архівні джерела свідчать, що вперше в історії людство почало видобувати нафту ще у V столітті. Проте об’єми видобування були далеко не такими, якими ми звикли їх бачити у ХХІ столітті. Згідно з легендами, першопроходцями у темі “чорного золота” були народи Месопотамії. Не дивно, що на глибину у кілька кілометрів ті народи не могли дістатися фізично, але першими нафтопродуктами тоді були бітум і асфальт, які вважалися продуктами нафтового вивітрювання. Пройшли століття, і ця сфера пережила чимало трансформацій. Далі на edmonton-future.
Нікого не здивує той факт, що поруч з містом Едмонтон існує місце, яке щедре на поклади нафтоносних пісків. Вперше бітумінозні або ж нафтовмісні піски почали переробляти в трьох родовищах Альберти у ХVІІІ, а саме: Атабаски, Піс-Рівер і Колд Лейк. Видобуток нафти саме тут було лише питанням часу, і ось час настав.
Та перед знайомством із вченим не завадить короткий екскурс до теми, яка стала покликом серця і душі для героя нашої бесіди.
Нафтоносні або бітумні піски
Пісок, що у своєму складі містить саму звичайну нафту. Крім Канади, матінка земля щедро нагородила запасами пісків такі країни, як Венесуела, Казахстан і Росія.
У ХХІ столітті дані родовища хизувалися цифрами у 320 мільярдів кубічних метрів покладів пісків у світі. Та приємно розуміти, що Канада впевнено тримає лідерство у цій сфері. Того ж часу у світі налічувалося понад 600 родовищ, де видобували нафтоносний або бітумний пісок.
Карл Кларк
У 1888 році в столиці республіки Гаяна Джорджтауні народився хлопчик Карл, якому життя підготувало особливе місце в науці. Так, цей чоловік не є нашим земляком, але для Едмонтона він зробив чимало доброго, і далі тому підтвердження.
По завершенні університету в МакМастері, здобув ступінь доктора хімічних наук в університету Іллінойсу у віці 27 років. Тоді ж почав працювати у геологічній службі Канади і саме тоді зрозумів, що тема нафтоносних пісків йому цікава.
В 32 роки наш герой приїздить до Едмонтона, щоб стати студентом університету Альберти. Разом з дослідницькою радою почали експерименти по відділенню бітуму від нафтоносних пісків, яких, нагадаймо, чимало на північному сході від Альберти.
Цікавий факт, що перший прототип установки по перероблюванню вищезгаданих пісків Карл Адольф Кларк зібрав у підвалі університету Альберти. Та з часом вже повноцінна установка працювала на околицях нашого міста. У віці 42 років процес відділення бітуму від піску було офіційно запатентовано Дослідницькою радою Альберти.
Збільшення кількості таких установок не змусило себе довго чекати і незабаром такі ж процеси почали відбуватися в Бітум Маунт, Ватервейс і на околицях Форта Мак Мюррей.
Незважаючи на той факт, що Карл був змушений у 1954 відкланятися кафедрі і Університету Альберти, продовжив працювати на ниві видобування нафти і пісків.
З 1953 по 1979 роки на нафтовій мапі Канади існувала компанія важкої нафти “Great Canadian Oil Sands”, з якою наш земляк підписав контракт у 1958 році. Після зникнення цієї компанії договір перейшов у руки компанії “Suncor”, яка була розташована у Калгарі, Альберта і увійшла до “ТОП 50” найбільших компаній з видобутку нафти у світі.
До 1963 року наш герой продовжував працювати на околицях Едмонтона і впроваджувати нові технології, допоки здоров’я дозволяло. Та одного дня в домівку Карла постукала біда і доля принесла вченому вирок, де чорним по білому було написано “онкологія”.
7 грудня 1966 року у віці 78 років вчений відійшов у інший світ та залишив після себе вагомий слід у вигляді своїх дітей і досягнень, які використовуються і до нині у всьому світі.
Герой нашої бесіди лише проміжний етап свого життя провів поруч з Едмонтоном. Все ж свого часу Едмонтон став саме тим місцем, яким щодня крокував вчений на роботу і з роботи. А все для того, щоб світова спільнота і досі користувалася досягненнями особистості, яка левову частку життя провела в Едмонтоні.
