«В Альберті немає меж досконалості. Усе залежить від вас, від того, наскільки старанно ви працюєте, наскільки ви винахідливі та чого хочете досягти» — Джейкоб Х. Маслія
Джейкоб Маслія — канадський дослідник і вчений, відомий роботою в галузі підвищення ефективності видобутку нафти з нафтоносних пісків у провінції Альберта та зменшення екологічного впливу енергетичних проєктів. Його наукова діяльність пов’язана з розробкою підходів до більш сталого використання ресурсів та розвитку технологій нафтогазового сектору. Маслія також відзначився як наставник і педагог, який зробив внесок у підготовку фахівців та розвиток наукових досліджень в енергетичній сфері Канади, пише edmonton-future.com.
Ранні роки та освіта Джейкоба Маслії
Джейкоб народився в Багдаді, Ірак, у 1942 році в родині з 8 осіб, де особливо цінували освіту. Він здобув ступінь бакалавра в галузі хімічної інженерії в Університетському коледжі в Лондоні, а також ступені магістра та доктора філософії в Університеті Нью-Брансвіка та Університеті Британської Колумбії.
Джейкоб, завжди вдячний за свободу та можливості, надані йому Канадою, неодноразово говорив, що імміграція до Канади в 1964 році була наймудрішим рішенням у його житті. У чоловіка не було сумнівів у тому, що переїзд допоможе йому розвинути свої наукові та педагогічні навички. Тут він отримав визнання, заохочення та розпочав активну співпрацю з гарними фахівцями.
У 17 років Маслія вже працював, він займався перекачуванням бензину, у 1977 році обійняв посаду доцента в Університеті Альберти та став піонером у видобутку бітуму з нафтоносних пісків і підвищення ефективності цього процесу. Завдяки самовідданій праці Джейкоба та інших його колег, для виробництва бареля нафти з нафтоносних пісків потрібно вдвічі менше енергії, ніж у 1970-х роках. Своєю працею Маслія зробив великий внесок у зміцнення репутації Університету Альберти як одного з провідних світових дослідницьких центрів та закладів освіти.
Наукова кар’єра в Університеті Альберти та прорив у технологіях видобутку нафти з бітумінозних пісків
Важливим аспектом успіху Джейкоба стала його здатність налагоджувати партнерські відносини між академічними колами та промисловістю, а також сприяти визнанню університетських досліджень. Маслія співпрацював з Syncrude Canada та Канадською радою з природничих наук та інженерних досліджень (NSERC) для створення промислової дослідницької кафедри NSERC у галузі нафтовидобутку. Джейкоб був першим завідувачем цієї кафедри в Університеті Альберти й, крім своєї посади професора університету, мав другий кабінет у дослідницькому центрі Syncrude в Едмонтонському дослідницькому парку. Його приклад надихав як студентів, так і вчених Syncrude.
Спочатку створена за підтримки Syncrude, кафедра NSERC мала безпрецедентний успіх і тепер співфінансується всією нафтовидобувною промисловістю. Вона стала каталізатором для створення численних дослідницьких кафедр на інженерному факультеті Університету Альберти. Ідеї Джейкоба вплинули на рішення галузі щодо проєктів вартістю в мільярди доларів. Він також задовольняв потреби галузі, організовуючи та викладаючи спеціалізовані курси з видобутку нафти для розробників нафтоносних пісків. Крім того, він створив спеціалізацію з нафтовидобувного інжинірингу для випускників інженерних спеціальностей. NSERC також підтримує дослідження Джейкоба, надавши один зі своїх найбільших грантів Discovery Grant.
Окрім видатних лідерських якостей у науковій сфері, Джейкоб має не менший потенціал як наставник, педагог і фахівець з підбору персоналу. Він відіграв важливу роль у залученні до Альберти багатьох вчених і дослідників, зокрема лідерів, які згодом обійняли посади наукових керівників у рамках програми NSERC.
Крім того, Маслія допоміг Університету Альберти сформувати групу вчених, які отримали широке міжнародне визнання. Його видатний академічний послужний список також включає публікацію двох книг з науки про поверхні, двох довідників з теорії та практики видобутку бітуму з нафтоносних пісків Атабаски та понад 350 рецензованих статей. Деякий час Маслія був заступником редактора журналу Journal of Porous Media та членом різних міжнародних редакційних рад з науки та техніки. Для сприяння дослідженням нафтоносних пісків Джейкоб заснував в Університеті Альберти стипендію для аспірантів, яка щорічно присуджується двом студентам у розмірі 4000 доларів кожному.
Університет Альберти відзначив роботу Джейкоба своїми найвищими нагородами:
- Премією імені Дж. Гордіна Каплана.
- Другим в історії університету кубком за викладацьку, дослідницьку та громадську діяльність.
- Званням видатного університетського професора за виняткові досягнення.
- Докторським ступенем у галузі науки у 2013 році.
Міжнародне визнання, нагороди та вплив досліджень Маслії на енергетичну галузь
На провінційному рівні Джейкоб був відзначений премією Альберти за лідерство в науці та технологіях за інновації в дослідженнях нафтоносних пісків, медаллю на честь діамантового ювілею королеви Єлизавети II та медаллю на честь століття Альберти. Асоціація професійних інженерів та геологів Альберти з гордістю відзначила досягнення Джейкоба, вручивши йому технічну премію імені Френка Спрагінса. Фонд лідерства в науці та технологіях Альберти також вручив Маслії премію за видатне лідерство.
На міжнародному рівні Джейкоб є одним із лише 16 канадців та 218 осіб у всьому світі, які стали іноземними членами Національної академії інженерних наук США. Протягом цих років він багато подорожував, читаючи лекції та виступаючи з основними доповідями в університетах, на конференціях і симпозіумах по всьому світу.
Багато друзів і колег Джейкоба сходяться на думці, що він відіграв ключову роль в енергетичній революції в нафтоносних пісках, зробивши величезний внесок в економічне та екологічне благополуччя Альберти та Канади. Джейкоб пояснює свій успіх поєднанням удачі, віри в себе, наполегливої праці та співпраці з видатними студентами, дослідниками та колегами як в університеті, так і в промисловості.
Протягом своєї кар’єри він надихав численних вчених і студентів своїм ентузіазмом, пристрастю, знаннями та радістю відкриттів. Маслія, почесний професор хімічної інженерії, продовжує ділитися своїми знаннями. Він регулярно зустрічається з молодими професорами, щоб обговорювати науку та технології видобутку нафти з бітумінозних пісків. Він також проводить семінари для представників галузі з основ видобутку нафти з бітумінозних пісків.
Кар’єра та життєвий досвід Маслії дають йому цінне уявлення про майбутнє нафтоносних пісків, оскільки APEGA вступає у друге століття свого існування. Він каже, що в нафтоносних пісках ще багато чого належить зробити та розвинути, навіть попри те, що суспільство поступово відмовляється від вуглецевої енергетики.
Джейкоб вважає, що наша залежність від викопного палива зникне в короткостроковій перспективі. Ключовий момент полягає в тому, що ми повинні усвідомлювати необхідність зниження його негативного впливу. Наприклад, нафтовидобувна промисловість прагне скоротити викиди, необхідні для виробництва літра бензину. Також на інші галузі покладено обов’язок забезпечити ефективність використання вуглеводневого палива обладнанням, що працює на ньому.
