Walterdale Bridge (міст Волтердейл) — один із найвпізнаваніших та архітектурно виразних символів Едмонтона. Він не лише формує візуальний вигляд міста, а й відіграє ключову роль у транспортній системі, з’єднуючи райони через річку Північний Саскачеван. Детальніше про його історію та конструкцію читайте на нашому сайті edmonton-future.com.
Знесення та археологічні знахідки
Старий міст Волтердейл був не просто дорогою, а справжнім історичним символом Едмонтона. Він прослужив місту понад століття. Це був класичний сталевий міст, на якому настелили дорожнє покриття зі сталевої решітки. Коли по ньому їхали машини, то колеса видавали характерний гучний звук, а крізь саму решітку внизу було видно річку.
Міст Волтердейл побудувала компанія Dominion Bridge Company у 1913 році. Його будівництво було пов’язане з необхідністю поліпшення транспортного сполучення після об’єднання Едмонтона і Страткони у 1912 році. До 1967 року міст офіційно називався 105 Street Bridge, після чого його перейменували на честь Джона Волтера. Уже на початку 2010 року старий міст перебував у критичному стані. Його сталеві конструкції дуже заіржавіли через сіль і вологу. Крім того, він більше не міг витримувати важкі вантажівки, і тому по ньому дозволялося їздити лише легковим автомобілям і легким автобусам. Дві смуги руху були дуже вузькими для сучасних машин, а тротуари не справлялися з потоком пішоходів.
У 2017 році відбулося знесення старого мосту Walterdale Bridge, яке стало однією з найскладніших інженерних операцій в історії міста. Це був не просто демонтаж, а видалення столітньої конструкції вагою в сотні тонн прямо над річкою. Перш ніж розпочинати основні роботи, міст максимально полегшили. З нього зняли все, що було частиною несучого сталевого каркаса:
- Дорожнє покриття.
- Дерев’яні пішохідні тротуари.
- Комунікації.
Для знесення використовували надпотужні гусеничні крани. Основна робота полягала в підйомі цілих прольотів. Старий міст складався з трьох основних секцій довжиною по 70 метрів кожна. Крани мали утримувати рівновагу гігантської конструкції, щоб вона не перекосилася і не пошкодила берегові опори або новий міст, що стояв усього за кілька метрів. Багато мешканців сподівалися, що хоча б одну секцію збережуть як пам’ятник, але інженерна інспекція визнала сталь занадто зношеною. Більшу частину сталевих ферм розрізали на місці та відправили на переплавлення. Місто зберегло лише невеликі частини конструкції, які пізніше використовували для створення інформаційних стендів та пам’ятних знаків у парках річкової долини. Знесення було завершено до кінця 2017 року. Нині на місці старих опор на берегах річки залишилися лише оглядові майданчики, які дозволяють оцінити, наскільки масштабною була ця споруда.
Під опорами старого мосту під час археологічних розкопок перед будівництвом нового знайшли понад 3900 артефактів — від кісток тварин і глиняних черепків до інструментів корінних народів, які використовували цей брід через річку за тисячі років до появи перших європейців.
Новий міст Волтердейл: сучасна архітектура, технології та транспортна роль в Едмонтоні
У 2013 році розпочалося будівництво нового мосту вартістю 155 мільйонів доларів. Міст становить собою подвійну металеву арочну конструкцію з аркою, нахиленою всередину до вершини. Оскільки він розташований на території парку, міська влада дозволила звести новий міст прямо поруч зі старим. Інженери вирішили збільшити його пропускну здатність, розширивши його з двох до трьох смуг руху в одному напрямку та додавши пішохідну доріжку з можливістю подальшого розширення проїжджої частини та створення четвертої смуги в майбутньому.
Новий Walterdale Bridge – це інноваційний міст з пішохідною інфраструктурою, що включає багатофункціональну доріжку зі східного боку та тротуар із західного боку. Він становить собою витончену сталеву конструкцію з одним прольотом і двома наскрізними арками, що простягається на 206 метрів (що можна порівняти з довжиною двох футбольних полів) від берега до берега через річку Північний Саскачеван. По мосту проходять три смуги руху, а також тротуар на захід від проїжджої частини та окрема багатофункціональна доріжка на схід. Проєкт також включав перепланування двох основних доріг для з’єднання з новою схемою підходів до мосту. У результаті вийшла знакова споруда, яка гармонійно вписується в навколишню природу і служить важливим в’їздом до центру міста.
Вигнута пішохідно-велосипедна доріжка відходить убік від автомобільного руху. Вона звужується посередині і розширюється в міру наближення до обох берегів річки. Входи на неї обладнані дерев’яним настилом.
Новий міст спроєктували так, щоб він прослужив не менше 100 років, і він став найскладнішим інфраструктурним проєктом, коли-небудь реалізованим в Едмонтоні. Його арочна конструкція не лише надає споруді естетичної виразності, але й усуває необхідність в опорах у річищі річки, що полегшує рух льоду по річці. Офіційне відкриття мосту відбулося у 2016 році.
