6 вересня 1927 року представники Канадського комерційного банку (Canadian Bank of Commerce) у рамках міжнародного турне відвідали Едмонтон. Вони були вражені, коли дізналися, як швидко розвивається місто і перед від’їздом заявили, що зовсім скоро в столиці Альберти буде зведено нову будівлю для банку. Про те як в Едмонтоні з’явилася красива споруда з неперевершеною архітектурою і дуже цікавою історією, детальніше поговоримо на edmonton-future.
Спочатку був Purvis Block
Нову будівлю планували звести на північно-західному розі Джаспер-авеню і 101-ї вулиці. Місце було обрано неспроста. Газета «Edmonton Journal» писала, що цю ділянку виставила на продаж компанія Hudson’s Bay. Покупцем став Джон А. Макдугалл — бізнесмен, містобудівник і майбутній мер. Його компанія McDougall & Secord, Limited у 1897 році звела на цій території цегляну будівлю, яка зрештою стала відома як Purvis Block. До 1927 року вона сильно занепала, але, як і раніше, була справжньою архітектурною родзинкою Едмонтона. На знак збереження історії цього місця Канадський комерційний банк пообіцяв гарного наступника.
Початок будівництва
Як повідомив генеральний директор банку С. Логан, що в минулому політика установи полягала в тому, щоб у кожному місті відкрити філію. Таким чином, було вирішено, що нову п’ятиповерхову будівлю побудують із цегли та каменю. Основну її частину відведуть під офіси, також у ній відкриють 3 невеликі магазини. Газета «Edmonton Bulletin» стверджувала, що будівля банку стане найбільшою спорудою Джаспер-авеню.
Перед зведенням почали проводити демонтаж старої будівлі Purvis Block. 2 квітня 1928 року підрядники під керівництвом С. Маттарта працювали з раннього ранку до пізньої ночі, розбираючи цеглину за цеглиною. Бригада, що складалася з 15 осіб, узялася за роботу о 5:00 ранку, а в обід її змінила інша група, яка працювала до 22:00 вечора. У травні від старої споруди вже нічого не залишилося. Тендер на будівництво виграла компанія H.G. MacDonald Co., яка була найбільшим забудовником Едмонтона. Наприкінці травня місто видало дозвіл на будівництво вартістю 300 000 доларів. Уже в червні почалися складні роботи, а бетонний каркас виготовили в серпні. Офіційне відкриття будівлі Канадського комерційного банку відбулося 2 липня 1929 року.
Інженерно-архітектурний шедевр
Газета «Edmonton Bulletin» назвала будівлю найкращою спорудою в місті та цінним активом у комерційному та промисловому житті спільноти. Крім того, зазначила, що поява такої споруди в Едмонтоні спростить ведення бізнесу. Можливо, це не було перебільшенням, адже новий банк міста насправді становив собою витвір інженерної та архітектурної думки. В будівлі встановили диференціальну опалювальну систему Dunham, яка стала абсолютно новим явищем для Канади. Вона давала змогу кондиціонувати повітря і мала термостатичний контроль. Два величезні пасажирські ліфти, що підіймалися на 350 футів за хвилину, забезпечували швидке обслуговування офісів на верхніх поверхах, а залізобетонна сталева конструкція робила будівлю пожежобезпечною.
Торговий банк Едмонтона мав дивовижну архітектуру. Елементи будівлі вказували на багатий едвардіанський класичний стиль минулих років. За словами Мейтланда, Хакера і Рікеттса з книжки «A Guide to Canadian Architectural Styles», такі будівлі вирізняються найсуворішим дотриманням традиційних пропорцій і певної теми, а також грандіозністю та багатим декором поверхонь. Створюючи дизайн цього банку, архітектори використовували тосканські колони, декоративні балкони, траверси, що виступали, і мідні карнизи.
Також в архітектурі будівлі простежувався класичний модерн, який набув популярності під час Великої депресії. Головний фасад споруди зведений до лінійного малюнка, а зі східної частини на першому рівні доповнений простими колонами. На окрему увагу заслуговує внутрішнє оздоблення будівлі. Усередині розташована простора зала, вона була гарно оздоблена і мебльована, мала обертові двері. Підлоги оформили тераццо і лінолеумом, додатково інкрустувавши мармуром. Стіни та стійки з горіхового дерева з латунними касирами, доповнювали декоративні іонічні колони, кесонна стеля, гіпсова ліпнина. Справжньою родзинкою приміщення стала стіна з полірованих депозитних комірок. Попри те, що назва банку була наклеєна на всій будівлі, він займав тільки перший і цокольний поверхи. Верхні 4 поверхи здали в суборенду іншим підприємствам і організаціям, наприклад, Лондонській компанії страхування життя, адвокатським конторам Friedman & Lieberman і Parlee, Freeman & Howson.
Великі зміни
У 1962 році відбулося злиття Канадського комерційного банку з Канадським імперським банком торгівлі (Canadian Imperial Bank of Commerce, CIBC), що поставило під загрозу існування будівлі. У результаті цього всі основні офіси перенесли в нову будівлю, що належала CIBC. У зв’язку з тим, що конкуренти зводили нові споруди, у 1963 році керівництво банку задумалося над заміною старої будівлі. Регіональний менеджер заявив, що він рекомендує головному офісу переїхати в новішу будівлю. На превелике щастя, банківська економіка взяла гору, і замість цього було взято курс на модернізацію.
Наприкінці 1980-х років виникла чергова загроза знесення, цього разу від компанії Olympia & York, яка уклала угоду на редевелопмент ділянки для Canadian Imperial Bank of Commerce. Тривалий час вона виношувала план будівництва великої, завдовжки в пів кварталу споруди, що включала торговий центр і дві вежі.
Olympia & York представила проєкт під назвою CityCentre міській раді. Цікаво, що чиновники схвалили його частково завдяки початковим рендерам і моделям, представленим O&Y, на яких було чітко зображено два головні фасади CIBC, що були включені до подіуму другої вежі. Взимку 1989 року, внесені зміни в проєкті знову представили раді на розгляд. У березні чиновники придумали «універсальне» рішення і виділили на забудову 5,4 мільйона доларів. Невдовзі через серйозні інженерні проблеми, забудовник запропонував розмістити частини фасаду всередині сучасної будівлі. Насправді це був доволі хитрий план, який полягав у тому, щоб звести 60-річну будівлю до рівня художньої рудиментарної виставки в атріумі другої вежі. Багато хто засудив такий крок. Однак незважаючи ні на що, будівництво почалося.
У 1990 році перша черга CityCentre, що включала торговий центр і одну вежу, відкрилася. Важливо зазначити, що ця вежа завдала шкоди ринку. Захисники пам’яток почали звертатися до інстанцій, і, напевно, завдяки їхнім зусиллям це було все, що вдалося побудувати згідно з проєктом. Зіткнувшись із нелегкою боротьбою, до якої долучився новий мер, O&Y скасувала будівництво другої вежі в 1991 році, зберігши старий CIBC.
Повна реставрація будівлі
Зрештою, компанія збанкрутувала, і, за збігом обставин саме CIBC банк придбав право власності на едмонтонську забудову від фірми, що більше не існувала. Банк, який залишився ні з чим, через деякий час взявся реставрувати майже 70-річну будівлю. Таким чином, бригади провели роботи з очищення зовнішніх стін. Далі взявши цеглу з того ж кар’єру, що й 70 років тому, взялися до відновлення.
Усередині будівлі збереглися деякі історичні деталі, включно з колонами, кесонною стелею і гіпсовими молдингами, які відремонтували й перефарбували. Верхні поверхи, занедбані з 1995 року, також зазнали реконструкції, оскільки в них планували надавати послуги. Крім того, нова двоповерхова прибудова з’єднала банк з Commerce Place — перейменований на CIBC з CityCentre у 1993 році. Важливо зазначити, що стара будівля Канадського торгівельного банку, що височіє майже століття, є однією з 4-х банківських залів, що збереглися в Едмонтоні до Другої світової війни. Останній із них досі використовується за призначенням.
