Коли наприкінці 19 століття українці почали масово емігрувати до Альберти, з’явилася потреба у створенні засобів комунікації, які б могли об’єднувати діаспору та давати якісну та актуальну інформацію. Одним із таких засобів стала україномовна преса. Такі видання стали не лише джерелом інформації, а й справжнім символом стійкості та самоорганізації українців за кордоном. У цій статті на edmonton-future ми розкажемо про першу українську газету в Едмонтоні та про інші важливі україномовні видання Канади, які мали значний вплив на громаду міста.
Історичний контекст
Перші українці прибули до Альберти 7 вересня 1891 року. Відтоді щороку у цей день відзначається День українсько-канадської спадщини. Першими емігрантами були Іван Пилипов та Василь Єленяк. Через рік вони повернулися до України, забрали свої сім’ї і вже всі разом емігрували до селища недалеко від Едмонтона.
Більшість українців займалися фермерством та оселялися у сільських районах Альберти, але всі хотіли зберігати зв’язок з рідною культурою та мовою. У цих умовах виникла необхідність у друкованих виданнях.
Газета «Українські вісті»
У 1928 році в Едмонтоні почала виходити газета «Українські вісті». Газета видавалась спочатку С. Фодчуком, а потім Томою Томашевським. Газета «Українські вісті» охоплювала різні теми, у тому числі політичні та економічні. Першими редакторами газети були Володими Киє-Кисилевський, Михайло Погорецький та М. Козяк.
У 1929 році газету придбала Едмонтонська єпархія Української католицької церкви, а у січні 1932 року вона отримала сучасну назву. До цього газета називалася «Західні вісті». Після того, як газету було викуплено, вона продовжила публікувати статті на політичні, культурні та історичні теми, але також додалися різні церковні новини та репортажі про поточні події Альберти.
Було багато новин про те, що відбувається в Україні. Наприклад, у числі за лютий 1990 року є історія про студента тернопільського університету, якого відрахували за «небажану» громадську діяльність. Також у газеті публікувалася інформація про те, як можна дістатися українських міст. Крім цього, були статті про місця, де можна познайомитися з іншими українцями, у тому числі у романтичному сенсі.
Протягом багатьох років після Другої світової війни головним редактором газети був М. Сопуляк. Пізніше газета перейшла на англо-український формат і стала щомісячною.
Інші канадські україномовні газети того часу
В Едмонтоні «Українські вісті» довго залишалася єдиною газетою для українців, але в інших містах також розвивалася українська періодика. Наприклад, у Вінніпезі друкувалася відома газета «Канадійський фермер». Вона виходила щотижня з 1903 року по 1981 рік. Газета фінансувалася Ліберальною партією Канади та дотримувалася про ліберальної політики. Також «Канадійський фермер» був рішучим противником комунізму та виступав за вихід України зі складу Радянського союзу. «Канадійський фермер» був також популярним в Едмонтоні та інших містах Альберти.
Ще одна популярна в Едмонтоні україномовна газета – це «Український голос». Газета випускалася компанією ліберально налаштованих українців. Газета була віддана принципам народної освіти, економічної самостійності та ідеям українського націоналізму. Це була одна з перших канадських газет, яка називала себе «українською», а не «руською». «Український голос» був рушійною силою для створення Української православної церкви Канади. У 1981 році відбулося об’єднання «Канадійського фермера» та «Українського голосу». Газета видавалася аж до 2018 року та довго залишалася значущою політичною силою.