Едмонтон протягом багатьох тисяч років був заселений корінними народами. Місто, яке відоме нам сьогодні, почало розвиватися тільки у 1800-х роках. Тоді ж почала розвиватися архітектура Едмонтона. У цій статті ми розкажемо про те, як змінювався архітектурний ландшафт Едмонтона протягом історії. Далі на edmonton-future.
Як почали будувати місто Едмонтон
Багато корінних народів збиралися на берегах річки Північний Саскачеван для того, щоб тут торгувати та брати участь у різних церемоніях. Цей район завжди був важливою частиною торгової системи Канади. Люди обмінювалися не тільки товарами, а й практикою та знаннями, у тому числі архітектурною практикою.
Оскільки подорожі були невіддільною частиною життя, житлові будинки тоді були тимчасовими та транспортабельними. Для будівництва корінні народи використовували різні природні матеріали: шкіру бізонів, дерево тощо. Будинки були також адаптовані до мінливих погодних умов.
У травні 1870 року поселення поступово почало розширюватися. Першою закінченою будівлею міста вважається методистська церква, яка була зведена у 1871 році. У 1877 році був підписаний договір, який свідчив про те, що Едмонтон перетворився на місто. Місто почало поступово розростатися на північ від річки до залізничної лінії.
Будівництво із дерева залишалося стандартним методом, оскільки цей матеріал був найдоступнішим. Поступово почали з’являтися цегляні будівлі, як двоповерховий магазин для компанії Гудзонової затоки. Найпопулярнішими були маленькі чотирикутні будиночки. Деякі заможні мешканці привезли до Едмонтона плани вишуканих будинків у французькому стилі.
Міське розширення на початку 20 століття
У 1905 році почалося в Едмонтоні активно почалося міське розширення та будівництво. У цей період населення міста зросло з 10 000 до 70 000. Це можна пояснити тим, що Едмонтон проголосили столицею новоствореної провінції Альберта. Також на активну міграцію вплинуло відкриття Альбертського університету.
Іммігранти привезли до Едмонтона свій досвід будівництва з бетону та сталі. Активна забудова міста перенеслася на захід до заповідника Гудзонової затоки. Пік процвітання міста відбувся у 1912 році. Тоді Едмонтон об’єднався з містом Страткона та продовжив розширення на південь. У 1913 році завершилося будівництво будівлі законодавчого органу Альберти, пресвітеріанської церкви Робертсона та декількох мостів високого рівня.
Великі інвестиції у місто дозволили архітекторам більше експериментувати та створювати цікаві декорації на будівлях. До міста прийшли англійські архітектурні стилі, у тому числі едвардіанський стиль та стиль Тюдор. Американський вплив також був великим. Він характеризується меншою вишуканістю ті більшою функціональністю. Було побудовано багато будівель у французькому стилі.
У 1909 році міська влада створила організацію, яка почала регулювати будівництво у місті, перевіряла якість будівель та ввела певні стандарти будівництва. Будівлі стали безпечнішими та якіснішими.
У цей період у Канаді почали будувати серію залізничних готелів. В Едмонтоні залізнична компанія побудувала готель «Fairmont Macdonald», який виглядає ніби казковий палац. Розвиток залізниць приніс із собою вікторіанську архітектуру та величні будівлі зі складними деталями, які стали символом процвітання.
Архітектура Едмонтона під час війн 20 століття
Між 1914 і 1945 роками Едмонтон дуже змінився через Велику депресію, Першу світову та Другу світову війну. Крім історичних подій, в Едмонтоні сталася і природна катастрофа. Річка Північний Саскачеван піднялася на 12 метрів і затопила цілі квартали міста, у результаті чого близько 800 сімей втратили свої домівки, а підприємства було зруйновано.
У 1920-ті роки, коли солдати повернулися до країни, почалося десятиліття повільного зростання. У 1940-х роках через нестачу житла почалося переобладнання будинків під квартири. Уряд схвалив надання безоплатного короткострокового житла для сільськогосподарських переселенців. Попит на практичні будинки призвів до обирання модерністських архітектурних принципів. Архітектура того періоду була просто функціональною без будь-яких додаткових декорацій.
Ще одна важлива архітектурна подія того часу – це будівництво мечеті Аль-Рашид у 1938 році. Проєкт мечеті був створений українськими та канадськими архітекторами, а сама мечеть залишається головним маяком для мусульман Едмонтона.
Архітектура післявоєнного періоду
У післявоєнний період в Едмонтоні почалася нова хвиля архітектурного розквіту. Ветерани, які повернулися додому, отримали різноманітну підтримку від влади, у тому числі допомогу з житлом. Також зростанню міста сприяв бурхливий економічний розвиток, який був спричинений відкриттям нафтових джерел у регіоні.
У 1946 році уряд започаткував програму підтримки ветеранів та створив програми, які дозволяли придбати житло за невисокими іпотечними кредитами. Місто почало активно рости, пропозиція не встигала за попитом. Розвиток автокультури також вплинув на архітектуру житлових будинків. В Едмонтоні почали будувати будинки з прибудованими гаражами.
Протягом 1960-х і 1970-х років архітектура Едмонтона процвітала, а разом з цим зростав і рівень життя містян. Щоб задовольнити потребу у технічних працівниках, у 1960 році відкрився Технологічний університет.
У 1949 році в Едмонтоні з’явився перший міський планувальник, який керував розширенням міста. У 1955 році у місті відкрився перший торговий центр Канади «Westmount Mall». У 1960 році відкрився Едмонтонський міжнародний аеропорт вартістю 25 мільйонів доларів. У 1966 році у місті з’явився перший хмарочос – 27-поверхова вежа CN Tower.
У цей період відбувся підйом модернізму, який характеризувався гладкими лініями та відкритими просторами. Знаковою спорудою цього періоду можна назвати Едмонтонську мерію.
Едмонтонська мерія побудована у вигляді піраміди. Проєкт мерії викликав деякі суперечки. В оригінальному проєкті будівлю прикрашали чотири конуси, які нагадували будиночки корінних народів. Громадянам не сподобався проєкт, тому що конуси нагадували скоріше якісь шапки або ядерні реактори. Конуси замінили на піраміди, які нагадують Скелясті гори. Будівля також має 60-метровий годинник та фонтан, який взимку перетворюється на ковзанку.
Сучасна архітектура Едмонтона
У 21 столітті архітектори Едмонтона почали використовувати сучасні архітектурні тенденції, які направлені на стійкість, енергоефективність, екологічність та інклюзивність. Сучасні будівлі часто поєднують з природним середовищем міста, використовуючи різні зелені технології та інноваційний дизайн. Сьогодні будівництво в Едмонтоні регулюється різними міжнародними програмами, які направлені на збереження довкілля.
Архітектурний розвиток Едмонтона свідчить про стійкість містян до адаптації та про їх пошану до культурної спадщини цього регіону. На ландшафті міста залишилися сліди різних епох: від впливу корінних народів до вишуканих європейських стилів, від модернізму з його простотою до сучасної архітектури. Едмонтон продовжує активно розвиватися і зараз, а разом з ним і архітектура, яка відображає цінності та прагнення сучасних містян.