Чи часто ми ставили собі запитання: “Хто винайшов цукор?” або ж “Чи існує людина, яка змогла зробити щось серйозне і почала не з серйозного”. Погодьтеся, що тема не та, про яку часто ми задумуємося, але це не означає, що вона від того не стає менш цікавою.
Виявляється, що в нашому місті жив один розумний добродій, він же вчений-біохімік, який приклав чимало зусиль до того, чим користується сучасне покоління. Детальніше на edmonton-future.
Щоб ваше знайомство з героєм мало яскравіше забарвлення, не одразу розкриємо карти і розповімо про всі регалії нашого земляка поступово, який безумовно вартий вашої уваги. Лише повідомимо наперед, що наш герой народився не в Едмонтоні, та його можна повною мірою вважати нашим земляком. Чому? Відповідь далі!
Знайомтеся, Раймон Лем’є!
Народився Раймон 16 червня 1920 року у населеному пункті Лак-ла-Беш, Альберта. Відзначимо батька Раймон, який встиг подарувати життя сімом дітям. До речі, наш герой і був останнім у списку.
Вже у віці 6 років нога хлопчика вперше ступила на землю Едмонтона. Тут майбутній вчений вперше у школі відчув, що закохався у хімію, і ця любов була на все життя.
У віці 19 років на 4 роки став студентом університету Альберти та ще 2 роки провчився у Монреалі.
Першою знаковою подією у кар’єрі Раймона було вивчення структури антибіотика стрептоміцину і відбувалося все в Університеті Огайо, США. Та хто знав, що тут вчений зустріне своє кохання Вірджинію і в підсумку відгуляють весілля у Нью-Йорку у 1928 році.
В 1949 році повернувся в Канаду і продовжив працювати на Батьківщині над характеристиками вуглеводів.
1953 разом з талановитим студентом вдалося вперше провести синтез цукрози (тростинний цукор).
Через рік вже працює в Оттаві, де створює у місцевому університеті факультет хімії. Знаходячись в столиці Канади працює над спектроскопією ядерного магнітного резонансу, щоб визначити структуру натуральних продуктів.
У 1961 році Раймон став ще на крок ближче до Едмонтона і починає працювати в Альберті. Отримавши найкращі на той час технології та повний карт-бланш, працює далі і в 1981 отримує звання професора.
За період цих тридцяти 30 років зробив багато відкриттів і провів численні досвіди.
Едмонтон
Чимало доброго і визначного зробив наш земляк для Едмонтона. І ось тут особливо яскраво і барвисто заграла кар’єра Раймона, адже мова піде про медицину.
“R&L Molecular Research”, “Raylo Chemicals”, “Chembiomed” – ці компанії на території нашого міста були створені руками і душею Раймона. За ці роки наш герой працює над важливими питаннями пересадки органів, націлено займається питаннями діагностики хвороб, співпрацює з банками крові і веде медичну діяльність вже на території Едмонтона, але задля всього людства.
Останні роки вчений провів саме в Едмонтоні, і тут перестало битися серце величної людини, яка зробила чимало для світової медицини, і ми повинні пишатися такими земляками.
В історії медицини і науки увійшов як:
- Компаньйон ордена Канади
- Член Королівського товариства Канади та Лондонського королівського товариства
- Лауреат премій Вульфа і Альберта Ейнштейна
- Володар Канадської золотої медалі Герхарда Герцберга
- Володар премій Короля Фейсала і Гарднера
Звісно, це далеко не всі нагороди і досягнення науковця, та певне це найвидатніші з них.
Та скільки б не працював Раймон, як вчений, для себе мету в житті він виконав: і з дружиною привели у цей світ шістьох дітей, які продовжили жити у місті Едмонтон.
Всім відомий вислів “За двома зайцями” не поширився на нашого героя, і він встиг виконати дві справи у житті: майстерно і з гідністю прожити життя. То ж не варто боятися кількох справ. Не вірите? Запитайте у дітей Раймона, вони поруч з вами.
