У грудні 1957 року у Центральній Альберті було велике хвилювання серед людей. Тоді перша і єдина місцева станція – Red Deer, CHCA – почала мовлення для людей. Три організації об’єдналися, щоб утворити одну велику станцію СНСТ, яку пізніше перейменували на CFRN-TV.
Всі люди в Центральній Альберті відразу ж почали купувати телевізори і встановлювати собі антени, щоб приймати трансляції з великих міст. Незабаром, у місті набралося багато глядачів, тому СНСТ створив у місцевій газеті телевізійну програму. Детальніше на edmonton-future.
Станції Едмонтона
CFRN-TV – це одна з найпопулярніших станцій, яка вперше запрацювала восени, мала потужність 2700 Вт. У березні 1955 року С. Генрі, президент Центральної радіомовної корпорації Альберти, оголосив про те, що має наміри отримати на станцію ліцензії.
На початку 1957 року Джордж Альфред прийняв рішення заснувати другу місцеву телевізійну станцію. Для цього він залучив інвесторів, в тому числі місцевого юриста Поркку. Було створено нову компанію – СНСА Television Limited. Таким чином, почали займатися будівництвом будівлі для розміщення офісів, студій, яку розташували на схід від Ред-Дір.
Перші передачі по ТВ
Дебют першого каналу в Альберті – СВС – видався невдалим, бо перша картинка, яку вони транслювали, дуже мерехтіла, крім того, вона транслювалася догори ногами. Після першого шаблону на екрани вивели фотографії двох чоловіків, які пограбували банк.
Далі показали лялькову виставу «Дядько Чимус». І, нарешті, вдалося показати перше обличчя людини, яке рухалося і розмовляло – це був Персі Зельцман, який розповідав про погоду. Для дорослих і дітей було вдосталь цікавих програм.
Трансляції шли добре, канали транслювалися цілодобово. У вихідні дні транслювали хокейні матчі. З часом почало виходити досить багато програм для дітей. Наприклад, вікторина середньої школи, шоу талантів та багато іншого.
Телевізори шкодять здоров’ю
Телебачення набуло такої великої популярності, що навіть ніхто не міг передбачити. Люди почали масово купувати телевізори. Тоді вони коштували досить дорого, бо вважалися новинкою. Весь вільний час малі та дорослі проводили перед телевізором.
Лікарі були занепокоєні, бо з’ясувалося, що телевізори створюють певні проблеми. Від них було важко втриматися осторонь, люди сиділи занадто близько перед великим екраном, а це негативно впливало на зір. Картинка, яку транслювали, була поганої якості, мерехтіла. Крім того, діти миттєво ставали залежними від телебачення.
Розвиток телебачення в місті
Вже 1958 року встановили хвильове мовлення, завдяки чому компанія СВС стала національною мережею. Встановлення відео машин дозволило переглядати ту саму програму в одному часовому поясі по всій країні. У 1966 році люди мали змогу дивитися кольорову мережеву передачу.
У 1967 році телебачення набуло небувалого розквіту. Відбулося велике фінансування, яке дозволило створити багато видатних і цікавих фільмів. Почалося активне додавання нових станцій і трансляцій.
У 1988 році всі станції передали Electrohome Limited за 50 мільйонів доларів. Вже 1990 року відбувся справжній «бум» розвитку. На екранах почали транслювати цікаве кіно, передачі, люди в захваті дивилися ТВ, незважаючи на те, що в театрах ставилися цікаві постановки.
Завдяки великій кількості глядачів компанії отримали мільйони, які витрачали на закупівлю нового обладнання.
Сучасне телебачення значно відрізняється від того, яке було тоді, але незважаючи на це, люди не відмовляються проводити свій вільний час перед телевізором.
